Я не страждала по тобі ні дня ні ночі.
Пекучим болем мені серце не пекло.
Ти не чекав? Ти думав, виплачу я очі?
Та серце зболене враз швидко ожило.
Пекучим болем мені серце не пекло.
Ти не чекав? Ти думав, виплачу я очі?
Та серце зболене враз швидко ожило.
Воно відкрилося, чекаючи натхнення.
І вітер перемін, пронісшись, зачепив
Ту сховану струну із сірого будення
І, музику зачувши, душу оживив.
Я не страждала… Віриш, правда не страждала.
Осінній вітер цілував мені вуста.
І що з того, що ревно не його чекала?
Минуле вперто пам\’ять знову й знов листа…
