Сирiтка, озвучена поема

https://www.youtube.com/watch?v=KeYTpECBxOc
Краєм поля, попри ліс, стежка непоміна,

Непомітна межи трав, що буйно розквітли.
Йде по ній дівча маленьке,…https://www.youtube.com/watch?v=KeYTpECBxOc
Краєм поля, попри ліс, стежка непоміна,

Непомітна межи трав, що буйно розквітли.
Йде по ній дівча маленьке, не питає броду,

Худорлява, років вісім буде їй напевне від роду.
У соломі, стріпіхата, усе розплелося,—

Чи чесала колись мати у тебе волосся?
Котиполем вітер грає, поганя дитину,

А вона уже й не плаче, маленька людина.
Занедужав в неї батько, в дощі застудився,

Весь ізсохся, почорнів, як свічка стопився.
Так за тиждень поховали по святі Покрови,

Зосталися дві сестрички, ні коня, корови.
Зажурилась мати в горі та по швидкім часі
Її бідну зодягнули в жалобні прикраси.
Нема хати, худобини, лиш вона з сестрою

Розійшлися в різні боки, покриті журбою.
Ходять бідні околодком, просять: дайте люди.

Може маєте поїсти, одежина буде?
А стежина все біжить, хилиться за обрій,

Хто би взяв мене до себе? Був би такий добрий.
— Охрестили тебе як, дівчинко маленька? —

Мене звали Катерина, а сестру Оленка.
Де пішла, я вже не знаю, певне ген далеко,

Може вже несуть її в небокрай лелеки.
Дайте їстоньки мені, крихти дайте з столу,

Я не маю куди йти… Падає до долу.
В своїм домі я була любиміш за квітку,

А тепер? Кому потрібна благая сирітка?
Фіртку наглухо закрили, підперли гілляку,

Ще сварили з-за паркану, пустили собаку.
Чим я винна перед ними, що померла мати?

Де мені найти такого, яким був мій тато?
Бреше пес, сусід сміється, лосниться сусідка,

Плаче бідна Катерина, маленька сирітка.


Добавить комментарий