.Ти посміхаєшся,а в серці щось холодне.
Час сумувати і сідати в рідний потяг,
Щоб пригадати твої очі і долоні,
Усі дрібнички,але в думах протяг.
Ти….Ти посміхаєшся,а в серці щось холодне.
Час сумувати і сідати в рідний потяг,
Щоб пригадати твої очі і долоні,
Усі дрібнички,але в думах протяг.
Ти посміхаєшся,і щось у тому є-
Кохаєш,ціниш тільки ту єдину,
Бо ще не знаєш,як буває невзаєм
І як людина може зрадити людину.
Ти посміхаєшся,але тепло зникає.
Час пити каву і курити,а навіщо?
Адже ти думаєш лиш о собі,хоч знаєш,
Що з егоїстами не може бути \»вічно\».
Ти посміхаєшся,вже котрий клятий місяць.
Занадто димом сповнені мої легені
Я не знаходжу сил в собІ і сОбі місця-
Тепер лиш кент ментол лежить в моїй кишені.
Ти посміхаєшся,і думаєш ми вільні.
Але не \»вільні\»,а \»чужі\» ми стали,
Тепер ні почуттів не буде,ні обіймів,
А лиш сваркИ,із криками \»дістало\».
30.07.15
03.26