Елена ТЕЛИГА (1906 – 1942)
* * *
Сегодня каждый шаг отзвучивает вальсом.
Не студит ветер губ – согрелся возле них.
И…Елена ТЕЛИГА (1906 – 1942)
* * *
Сегодня каждый шаг отзвучивает вальсом.
Не студит ветер губ – согрелся возле них.
И радостно моим подвижным тонким пальцам
Притронуться к цветам, коснуться рук других.
Любовь моя – тебе. А это лишь крупицы:
С ветвей слетевший цвет! Игристое вино!
Душа затворена – и счастье в ней томится,
Зажатое в тиски, ломает их оно!
Чтоб щедро одарить своим избытком тайным:
Кому-то звонкий смех, кому-то просто взгляд.
Вот так приходит миг, когда к ногам случайным
С рассыпавшихся бус жемчужины летят.
(перевод с украинского –
Валентина Варнавская)
Олена ТЕЛІГА (1906 – 1942)
* * *
Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом.
Не студить вітер уст – зігрівся коло них.
І радісно моїм тонким, рухливим пальцям
Торкатись інших рук і квітів весняних,
Любов – лише тобі. А це її уламки,
Це через край вино! В повітря квіт дерев!
Це щастя, що росте в тісних обіймах рамки
Закритої душі і рамку цю дере!
Щоб зайвину свою розсипати перлисто:
Комусь там дотик рук, комусь гарячий сміх.
Ось так приходить мент, коли тяжке намисто
Перлинами летить до випадкових ніг.
Джерело: Дороговказ. Поезії О.Теліги та О.Ольжича. Київ, 1994.