Жінка саме перед святом почала розмову:
— Подаруй мені, будь ласка, милий, шубу нОву.
— А навіщо тобі шуба?, — чоловік питає,-
В ній же в нашому колгоспі йти куди немає.
— Подаруй мені, будь ласка, милий, шубу нОву.
— А навіщо тобі шуба?, — чоловік питає,-
В ній же в нашому колгоспі йти куди немає.
— Слухай, — каже,- чоловіче,
Раз тобі цікаво:
Уявляєшь, ось іду я, гарна, наче пава,
А на мене усі хлопці зиркають охоче…
Хай від заздрощів в сусідок повилазять очі!
Чоловік заміркувався, та й відмовив згодом:
— Ходи , краще, у фуфайці,
Бо мені їх шкода!
