Ми виринаем у буття

Ми виринаєм у буття

Із снів безсонь і забуття

Ми виринаєм на коні.

Хтось неприємно вражені.

Їжак-чарівник.

Ліс пожовк, промок дощами

І…Ми виринаєм у буття

Із снів безсонь і забуття

Ми виринаєм на коні.

Хтось неприємно вражені.

Їжак-чарівник.

Ліс пожовк, промок дощами

І наскрізь пропах грибами,

Бо крізь хмарність дощову

Сонце бавило траву.


Добавить комментарий