Ми виринаєм у буття
Із снів безсонь і забуття
Ми виринаєм на коні.
Хтось неприємно вражені.
Їжак-чарівник.
Ліс пожовк, промок дощами
І…Ми виринаєм у буття
Із снів безсонь і забуття
Ми виринаєм на коні.
Хтось неприємно вражені.
Їжак-чарівник.
Ліс пожовк, промок дощами
І наскрізь пропах грибами,
Бо крізь хмарність дощову
Сонце бавило траву.