ГІЛЬЙОТИНА ( ПОЕМА 16+ )
Ca ira! Ca ira! Ca ira!-
Революції лине набат!
Ca ira! Ca ira! Ca ira!-
Гільйотина- найкраще…ГІЛЬЙОТИНА ( ПОЕМА 16+ )
Ca ira! Ca ira! Ca ira!-
Революції лине набат!
Ca ira! Ca ira! Ca ira!-
Гільйотина- найкраще із свят!
Зістриже сволоту до ноги,
Збриє зрадників та ворогів!
…
…
…
…
…
У Парижі свято зі свят-
Це не просто дзвони дзвенять!
Люду вир. То усі гомонять-
Заговірників треба скарать!
Тягне кат із візка ворогів-
Гільотина їм шию намуляє!
Серед них мадам Дюбаррі-
Короля коханка минулого.
Так було. Тебе вибрав Король
Як кохану у свою оселю…
Як коханки подбалась роль-
Іскрометна, дивна, весела!..
Своє тіло, тріпотне й струнке,
З насолодою подарувала
Королю, як і серце м\»яке.
Ти його ї справді кохала.
Ті ніколи зла не була,
Ні на кого злості не мала…
Просто Ера інша прийшла-
І тебе віддали Трибуналу.
Трибунал розібрався, як міг-
На народ не міг не вважати-
На поталу криваву товпі
Дюбаррі ешафоту
віддати…
Про брехливий не думала мул,
Як король твоє зніжував тіло…
Наближатись до сонця впритул
Небезпеки ти не розуміла…
Час настав. Тебе тягне Сансон
За волосся до ешафоту…
Це якийсь невблаганний сон…
Ти благаєш- Не хочу! Не хочу!
Ти ще гарна. У тілі шал,
Груди дихають важко, виразно…
Так це любить кривава юрба-
Наче весь тебе хоче… насилувать.
-Ще хвилиночку, Пане Кат!
-Ще хвилиночку! Дайте сонечком
Милуватись, в дитинстві як!
Милуватись церковними дзвонами!
Ще повітря ковток вдихнуть!
Ще відчути руками скутими
Невблаганності важкість пут…
Ще відчути… відчути… відчути…
Невблаганний плин часу- мить,
І Сансон твоє тіло зв\»язане,
Що немов від бажання тремтить,
До дошки гільйотини прив\»язує.
Ти на дошці лежиш нараз
Під сокири кривавою пащею.
І сокири кривавий паз
Як тоді… олією змащений…
Полетів ніж сокири униз…
Ти напружилась, закричала…
І душа відлетіла у вись,
Як коли з Королем \»кінчала\»…
Натовп, наче в екстазі, волав-
Ca ira!- тому катові кволому,
За волосся як він підійняв
Миловидну жіночу голову…
Твоє тіло, що ти була
Горда ним, бо була найкращою,
Не церковна земля прийняла-
Темна яма з вапном негашеним…
…
…
…
…
…
….
Наче Ера нова надійшла
Та не раз ще скажемо нині ми-
О Свободо! Скільки ж-то зла
В світі вершиться від твого імені !..
Примітки.
Дюбаррі Марі Жанна- коханка Короля Франції Людовіка П\»ятнадцятого,
гільотинована в епоху Революції
Ca ira- приспів революційної пісні \»піде\», \»наладиться\»
Сансон- кат міста Парижа в епоху Великої Французької Революції
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477259
рубрика: Лірика кохання
дата поступления 05.02.2014
автор: Сокольник
