*** (Володимир Сосюра, http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=1806)
Блукає осінь. Безгомінням
цвіте її очей блакить,
і у садах під …*** (Володимир Сосюра, http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=1806)
Блукає осінь. Безгомінням
цвіте її очей блакить,
і у садах під вітром синім
багняний плащ її шумить.
Вона мете сумні алеї,
де пада золото руде,
і важкогривий кінь за нею
на чорнім поводі іде.
Вже на квітках іней — не роси,
і недалеко вже до дня,
як сяде осінь жовтокоса
на чорногривого коня,
востаннє гляне на алеї
в диханні голоду й біди
і в даль поїде… А за нею
сніг замітатиме сліди…
[1957]
*** (вольный перевод П.Голубкова)
Блуждает осень. Тишиною
Цветет лазурь ее очей,
В садах под ветра синевою
Промокший плащ шуршит на ней.
Метет она тоски аллеи,
Где злата рыжего отлет,
И крутогривый конь за нею
На черном поводу идет.
Уж иней на цветах — не росы,
Недалеко уже до дня,
Где сядет осень желтокоса
На черногривого коня,
Прощально глянет на аллеи
В дыханье стужи и беды
И в даль поедет… А за нею
Снег будет заметать следы…
