…до самого краю блакитного неба
стелять голуби білу стежку, мов сніг,
злітає думка-Мрія, од землі – Неба,
пристрасна пам\’ять мчить в потоці вітрів,
розштовхує……до самого краю блакитного неба
стелять голуби білу стежку, мов сніг,
злітає думка-Мрія, од землі – Неба,
пристрасна пам\’ять мчить в потоці вітрів,
розштовхує хмари музика Віри,
сподівання і радості любити
душею і усім серцем, без міри,
не озираючись на вчора – жити:
спалахами Сонця, рухливою водою,
сповнюючись звагою до життя,
величезною згагою бути Вільною,
в усіх проявах Любові буття…