Не кажи без кохання «кохаю»
І тоді, як покликаний долею.
Бо мелодія серця стихає,
А душа пригамовує полум’я.
В безнадії відверто зітхаю –
І тоді, як покликаний долею.
Бо мелодія серця стихає,
А душа пригамовує полум’я.
В безнадії відверто зітхаю –
Не приборкати мрії оманою.
Не кажи без кохання «кохаю»…
Без кохання не стану коханою.
Хай скрадлива не збуджує казка,
У житті протилежне їй значення.
Гра у пристрасть – фатальна поразка,
Не врятує, напевно, й побачення.
Стримуй спрагу любові, не кваплю,
Щоб кохання було нагородою.
Якщо сумнівів маєш хоч краплю,
Насолоджуйся, милий, свободою.
Не карай моє серце, прохаю,
Хоч зима в спину дихає холодом.
Промовчи, замість «щиро кохаю»……
ХОЧ… МОВЧАННЯ… НЕ ЗАВЖДИ Є – ЗОЛОТОМ…
