Ковала зозуля

Ковала зозуля недовгії роки.

Гадала зозуля,що помру до сроку.

А я тій зозулі,тоді,не повірив.

Вважав що гадання у неї не щирі.

Я вижив у вирі.Не помер невчастно.Ковала зозуля недовгії роки.

Гадала зозуля,що помру до сроку.

А я тій зозулі,тоді,не повірив.

Вважав що гадання у неї не щирі.

Я вижив у вирі.Не помер невчастно.

Але щось у грудях непомітно згасло.

Тоді,коли серце ховав я від кулі,

Мене відштовхнуло в подіі минулі.

Я вижив,але поседень я жахаюсь,

Коли хтось пітарду зірве посміхаясь,

Коли свистоне,як тоді посвист кулі,

Болючиї рани,набитії гулі.

Та жахи вночі всі залитії кровью,

Питанням,чого я тоді всеж не помер.

Я вдома,але все ж приходить відвертя.

Права та зозуля про час моєй смерті.


Добавить комментарий