Бринить струна ,так ніжно і так гірко
Чарівна музика лине у гори,
Старий скрипаль у затінку берізок
Грає мелодію життя і долі…
Для когось ця мелодія…Бринить струна ,так ніжно і так гірко
Чарівна музика лине у гори,
Старий скрипаль у затінку берізок
Грає мелодію життя і долі…
Для когось ця мелодія озветься
Миттєвістю казкового кохання,
А у чиєсь життя вона віллється
Сльози печаллю й важкого прощання
Бо у житті,як на безкрайній ниві-
Де сохнуть колоски,де колосяться,
У кожного життя свої є долі
Печалі долі,та безмежі щастя
Хтось в полі сіє жито та пшеницю,
Хто грає музику, пісні складає,
А інший, по написаному в долі
Рушницю на кордоні десь тримає…
Грає скрипаль,мов плаче і сміється
В тіні берізок,де шовкові трави,
А долі дві,у колосковім полі,
Коханя ніжне щиро дарували
