О радостная боль непознанных желаний,
Тревожный гон в крови и робость порыванья,
Когда багрит чело благая рань
Знанья и незнанья.
Натянут как струна….О радостная боль непознанных желаний,
Тревожный гон в крови и робость порыванья,
Когда багрит чело благая рань
Знанья и незнанья.
Натянут как струна. И грезится – вовек
Пребудут юности волнующие звуки…
Судьба еще не прописала сроки
Густого горя и густых утех.
И ты, любимый молодости сын,
Спеши омыться в волнах скоротечных,
Пока ты не отрекся этих волн
Ради одной — сильнейшей!
1960
О болі радісні непізнаних бажань,
Тривожний крові шал і перші поривання,
Коли багрить чоло бадьора рань
Знання й незнання.
Ти весь — — немов струна. І мариться — — повік
Оберігатимеш бентежно-юні тони…
Тобі ще не прозначені кордони
Крутого горя і крутих утіх.
І ти, самої молодості син,
Спіши омитися у хвилі нетривалій,
Допоки не зречешся цих хвилин
В одній — — зухвалій!
1960
