Шкода

Шкода, що ми забули як літати,

І наші крила вже давно нам непотрібні,

Сховавшись за бажань і фобій грати,

Які так часто хворобливо дивні.
Шкода,…Шкода, що ми забули як літати,

І наші крила вже давно нам непотрібні,

Сховавшись за бажань і фобій грати,

Які так часто хворобливо дивні.
Шкода, що бачимо міста лише ми знизу,

Де світлофори, знаки, перехрестя.

І почуття закинувши в валізу,

Шукаєм схову камеру для серця.
Шкода, що ми так часто поспішаємо,

Туди, де нас вже нікому чекати.

І спогади своїх часів втрачаємо,

Які ніяк не можна нам втрачати.
А в тім, то лиш життя і все по кругу,

І все пройде, мов крізь пісок вода.

Та чи навряд дадуть нам спробу другу,

Злетіти. І тому шкода…