\»…День зимою оттого короткий, что подобно всем прочим предметам видимым и невидимым от холода сжимается и оттого, что солнце рано заходит, а ночь от возжжения светильников и фонарей расширяется, ибо…\»…День зимою оттого короткий, что подобно всем прочим предметам видимым и невидимым от холода сжимается и оттого, что солнце рано заходит, а ночь от возжжения светильников и фонарей расширяется, ибо согревается…\» — А.П. Чехов. Письмо ученому соседу
Ясніє день в чужім далекім краї…
А тут на чорноті тоненький серп —
Закляк, замерз, злякався і затерп,
Висить гачком, глядить, спостерігає,
Як осінь одежину тягне з верб,
Кленовий лист (чи іноземний герб?)
На клапті вітром для розваги крає,
А там — дахи, суцільна сіра маса,
А там — димар, устромлений у дим,
І дим розбухлим хоботом блідим
Звиса від зорь подвійних Волопаса…
Здається, чорне небо саме ним
Тепло ковтає, це причина зим, —
Тепло небесна краде теплотраса,
Бо небо від морозу просто гине,
Там абсолютний неповторний нуль,
По черзі тягне дим з земних півкуль —
Даремно намагається людина
Зігрітися; і Перт, і Ліверпуль
Вкриваються напливами буруль,
І на морях міцнішає крижина,
Чим більше димних хоботів до неба,
Тим холодніше на малій Землі,
І піт вже застигає на чолі,
Коли зусилля у теплі потребу
Задовольнить знесилили в борні,
Здалась людина… Значить, буть весні,
Схвалило небо димну нашу требу!..
…І простягнуло хоботи димів
До інших, ще незайманих, країв.
2014
