Блідо-сіра хвиляста субстанція,
переконані сонцем хмарини,
тут не те що в італії-франції,
де щокрок не обходять світлини.
Тут краплина віщує живицею,
переконані сонцем хмарини,
тут не те що в італії-франції,
де щокрок не обходять світлини.
Тут краплина віщує живицею,
голоси, що пророчать вербою,
і слова не лунають дещицею
поміж вуст, де кохаються двоє.
Тут життя незбагенно споріднене
із могилами прадіда й діда,
бо і помста і жаль зрозуміліше,
ніж у іншої мови сусіда.
І питання стають кучугурами,
розгрібати ж бо їх таки треба.
Так що, хмарко, лети замазурою
по блискучій окраїні неба,
прилітай навесні попід зорею,
що прикрашує ніс ластовинням,
не займай бо осіннього золота
в обдарованій болем країні.
(2014)
