Важко забути.
Нелегко пам*ятати.
Як же мені бути?!
Може птахом стати.
Як же забути?!
Вирізати з пам*яті
Твоє обличчя,
Нелегко пам*ятати.
Як же мені бути?!
Може птахом стати.
Як же забути?!
Вирізати з пам*яті
Твоє обличчя,
Постать і ходу.
Хочу не згадувати
Наші солодку хвилини,
Але воно саме пробирається
У мозок щоднини.
Як не ніч, то сльози.
Як не день, то образи.
Дивлюся фотки — щаслива.
Згадаю що не мій
Накриває паутина одразу.
Море наше
Кожного дня
Перед очима.
Згадую зустріч.
Взяв мене за руку
Без ніякої причини.
Цілував.
Обіймав.
Потім далі пострибав
Без нормальної причини.
Ох і дурачина!
20 червня 2014 р.
