літо про себе нагадує … голоси…
просто хочу хвилину сидіти у тиші
чотири не схожі долі заплетені в дві коси
ховаються від питань не витримують ніші
просто хочу хвилину сидіти у тиші
чотири не схожі долі заплетені в дві коси
ховаються від питань не витримують ніші
оберти навкруги. вкотре ти замовкаєш?
привабливі сподівання йдуть під вечірній чай
може ти елементарно чогось не знаєш
не посадивши зерна марно чекати врожай
наче гаряче каміння думки залишають опіки
коли на розігріві це все, що ти не створив
світло структури заломлені у світогляди
мега падіння захованні у тобі
космічні вибухи Юпітер втрачає супутників
Гарячі води людина втрачає людей
в’їдливі повчання замість простих вислухувань
щирі бажання замість спокійних ночей
серце ховається там де більше твоїх зусиль
не пий вино та не п’яній від гніву
чотири не схожі долі заплетені в дві коси
усіх людей врятує єдина віра
