Поцілуєш мене спокійно,
Наче вип’єш фужер вина,
Запитаєш –«Ну як ти , мрійник,
Що життя насудило нам?»
А із неба осінні зорі,
Споглядатимуть…Поцілуєш мене спокійно,
Наче вип’єш фужер вина,
Запитаєш –«Ну як ти , мрійник,
Що життя насудило нам?»
А із неба осінні зорі,
Споглядатимуть тільки нас,
Мовби ми — небезпечно хворі,
На хронічний пристрасний сказ.
Хижаки у тенетах міста,
Вовкулаки буденних днів,
Поцілую тебе барвисто,
Наче подих останній свій..
