Занесений снігом двоокис осик
у вигляді осені нашої…
На тліні чорніючих мокрих підталин,
розмитого світла,
неясних сліпих силуєтів…
у вигляді осені нашої…
На тліні чорніючих мокрих підталин,
розмитого світла,
неясних сліпих силуєтів…
Прорізало сизим ножем,
ізігнутим,
…аркуш.
В незайманій Книзі Природи..
І стали на мить зрозумілі
мені
…і написи – хмарами в небі залишені.
…І
І регіт холодних струмків,
що вщент розплескали тремтячі,
у плесах,
примерзи сонця…
У відблисках лун,
що несуть від дихання морозного смерть…
Всім, всім,
хто не зможе,
і хто не посміє
та тож
…не повинен,
дожити
до ніжних твоїх пелюстків…
Моя весно!!!
