Недописане, несказане, забуте. Тисячі загублених думок.
у шекспірівському «Бути чи не бути?» обираєш те, де менший ризик.
Ти зробив усе,що міг і мимоволі пальцями вишукуєш курок,
у шекспірівському «Бути чи не бути?» обираєш те, де менший ризик.
Ти зробив усе,що міг і мимоволі пальцями вишукуєш курок,
аби врешті-решт не побоятись і прийняти той смертельний вирок.
Хто ти є: герой чи виродок епохи? Прометей чи слабкодуха тінь?
Опустись із неба, поміркуй хоч трохи, зупини свої невтомні крила:
ти – лиш ти, проте ти унікальний, як мільйон народжених створінь,
тому, час не гаючи, крокуй, йди, зібравши у долонях всі можливі сили.
Вибач, це не час для програшів банальних: якщо гра, то тільки до межі.
Нам не стати в коло геніальних, якщо ми не будемо собою.
І єдине, що загрожує в житті, — власноруч загострені ножі,
котрі ми встромляємо у себе,
без кінця шукаючи
двобою.
| 2015
https://vk.com/iv_says
