Нерiшуча Надiя

На зупинці посеред Космосу

Ледь жевріла Остання Надія

На щасливе і вічне життя

І чекала без часу і голосу

На якусь надзвичайну Подію,

Щоби вирватись…На зупинці посеред Космосу

Ледь жевріла Остання Надія

На щасливе і вічне життя

І чекала без часу і голосу

На якусь надзвичайну Подію,

Щоби вирватись з Забуття…
Але було тихо й нерадісно,

Хоч навколо мільярди зірок,

І ій стало сумно і заздрісно…

Та вона не зробила і крок… —
І залишилась сам-на-сам з Вічністю

У своєму чеканні одна,

Бо була нерішучою звичністю,

Боячись пробудитись зі сна…


Добавить комментарий