Зірки під ногами лоскочуть підошви,
Шепоче вода: -Не сумуй! Заспівай!
Прилипла до литок мережана прошва,
А серце тихенько: -Куди? Постривай!
Куди…Зірки під ногами лоскочуть підошви,
Шепоче вода: -Не сумуй! Заспівай!
Прилипла до литок мережана прошва,
А серце тихенько: -Куди? Постривай!
Куди ти подався, чому ти не снишся?
Себе із-за мене, отак не карай!
Ти глянути в очі і досі боїшся,
Себе винуватим у тім не вважай!
То доля напевно! Авжеж, насміялась,
В дірчасті кишені нам щастя — розмай!
Не доля! А я! Ой, як довго вагалась,
Та що вже тепер, хоч гукай – не – гукай!
Із купелі вийшла за місяць узявшись,
Лискуча ріка всі печалі у сплав!
Стан рушником у квітках вперезавши,
Жаль, що тоді, головне не сказав!!!
