Цвітуть білі лілії, наче вкриті інеєм,
Наче вкриті інеєм лілії лежать…
Розтоптав хтось лілії, пелюстки обірвані —
Пелюстки обірвані, рани ще болять…
Наче вкриті інеєм лілії лежать…
Розтоптав хтось лілії, пелюстки обірвані —
Пелюстки обірвані, рани ще болять…
Плачуть білі лілії вранішніми росами,
Крапля за краплиною, мов сльоза душі.
А у полі дівчина з золотими косами,
Там, де небо з хмарами та ідуть дощі…
Йде ногами босими, трави де нескошені,
Дощами вмивається, сльози гірко ллє,
Витирає личенько, сльози знов непрошені,
Щастя загубила десь, ніяк не знайде…
