Медовая… Из Елены Каминской

Перевод с украинского:
А в светло-янтарные косы

Вплетаются ленты голубы.

Бежит по зелёным покосам

Красуня в веночке… ей любы

Июльское…Перевод с украинского:
А в светло-янтарные косы

Вплетаются ленты голубы.

Бежит по зелёным покосам

Красуня в веночке… ей любы

Июльское солнце и грозы…
За полем ждёт княжество рая:

В нём низкие башенки ульев.

А пасечник в мыслях ту кралю

Пасёт: как сердечная пуля,
Бежит она…сердце взрывая…
Наследство те улья, в награду:

Старательным был, видно, сыном:

Те, что поломались, наладил,
Чуть свет прибегал, ранней синью,
Держал он в порядке леваду…
Войны с возмужаньем дождался..

Рыдала земля от страданья!

Ему привелось на Донбассе

И жизни спасать со стараньем

В домах, в детсадочке и в классе…
Ни слова о большем…живой он!

Калекою пил…И кохана*

Ушла…с головой окунался –
Водой залечить чтобы раны!…

Июльского мёду ждал, воя…
Дождался-таки…как на праздник,

Он в белое весь запахнулся,

Что снял, то спалил в глуби сада

С бедою…в усы усмехнулся:

Судьба-то у всех полосата…
– За мёдом ты, мёда медовей?

И он ароматней бальзама:
Нектар цвета липы в основе.

А пчёлам калечить не дам я,
Не бойся! Война – в грешном слове.
* — любимая(укр.)
Оригинал:
У світло-бурштинові коси

Вплітаються стрічки небесні,

Біжить по зелених покосах

Красуня в віночку. Чудесні

І липень, і сонце, і грози…
Вже близько, за полем бджолине

Князівство, там вуликі – вежі,

А дядько чекає дівчину,

Вона крає серце, бентежить,

І молодість в душу як хлине!
«Князівство» отримав у спадок,

А доти був сином старанним:

То вулики зламані ладив,

Як першим стрічав добрий ранок,

Тримав у порядку леваду…
Змужнів і війни дочекався…

Ридала земля від страждання!

Йому довелось на Донбасі

Життя рятувати в останніх

Будинках, садочках і класах…
Про більше – ні слова… Він вижив!

Скалічений пив… І кохана

Пішла… Головою у діжу –

Водою б загоїти рани!..

Липневий мед з пахощів свіжих
Таки дочекався, бо газда

У білу сорочку вдягнувся,

Що зняв, те спалив, й негаразди!

У вуса на світ усміхнувся:

А доля у всіх є смугаста…
— Прибігла за медом, медова?

А він запашний, бальзамічний,

Нектар з квітів липи – основа.

І бджіл не лякайся, скалічить

Не дам! Б’є війна й грішне слово…


Добавить комментарий