…Я бачу тебе ненько, я чую тебе нене, сльози на подушці, недоспані ночі, я вклонюсь тобі низенько, матінко-рідненька. Вже не б\’ється моє серце, не дає спокою, що ж це твориться на світі, і що ж це зі мною?!
Я пішов у світ широкий країну захищати, ворог підлий наступає, будем воювати, не дамо так просто неньку-Україну ворогу забрати, бо ж рідніше вже не буде, не дамо без бою….
Більш не прийду я додому, не впаду до долу, і до неньки не пригорнусь, не відчую болю, не заплачу, не обніму, не прижмусь легенько, не плач моя нене, я тебе люблю, рідненька…
