Квіточки тендітні майорять у полі,
Пелюстки червоні, стебельці тонкі.
Посеред пшениці, немов краплі крові,
На душі у людства знову у ці…Квіточки тендітні майорять у полі,
Пелюстки червоні, стебельці тонкі.
Посеред пшениці, немов краплі крові,
На душі у людства знову у ці дні!
Наче слід від кулі чорна середина,
У гарячим серці нашого бійця!
Знав, його чекає вдома вся родина,
Але як інакше, бився до кінця!
Молодий, зелений, зовсім ще дитина,
Сам пішов, просився, щоб у бій взяли.
Не чекав він зовсім і лиха година,
Зупинила миттю кольорові сни!
У окопі мріяв, як війна скінчиться,
З дівчиною любою шлюб вони візьмуть.
А коли у церкві задзвонить дзвіниця,
Одягнуть обручки і обіт дадуть!
Не судилось тільки і труна у хаті,
І від горя батько чорний ледь стоїть!
Та війну цю кляту проклинає мати,
І вінок, мов плаче, тихо шелестить!
Дівчина – красуня така в тебе доля,
Бути в цьому світі вже на самоті!
І тобі на згадку буде ця тополя,
Там де пролітали ночі золоті!
Квіточки тендітні, пелюстки червоні,
Що ж не захистили хлопцеве життя!
Вчасно не розкрили ви свої долоні,
І тепер не має більше вороття!
Мов червоні сльози нашої країни,
Квітнуть знов у полі маки навесні!
Крізь вогонь і гуркіт, там де знов руїни,
Тягнуться до неба квіти мовчазні!
14.06.2015г.
