…і так щоночі…
Тільки вимкнеш світло —
Відлунням в порожнечі бродить звук…
В кути, як в паутину, непомітно
Самотність заповзає, мов павук…
Тільки вимкнеш світло —
Відлунням в порожнечі бродить звук…
В кути, як в паутину, непомітно
Самотність заповзає, мов павук…
Ти раптом розумієш відчайдушно,
Що ти одна…одна поміж тіней…
Ті тіні полосують твою душу
І серце виривають із грудей…
Коли терпіти сил не вистачає,
Ти тиснещ, що є сили, олівець…
Біль витікає і в рядки лягає
(все витерпіти здатен папірець)…
Почуйте всі кому печаль знайома:
В минуле не вертають поїзди,
Кохані йдуть з душі, а не із дому
Та вже коли ідуть, то — НАЗАВЖДИ!
Буває, що життя не вистачає,
Щоб зрозуміти: ось воно — ТВОЄ!
Коли Господь чогось в нас забирає —
Обов\»язково щось взамін дає…
Ніколи не кажіть слова \»ніколи\»:
Ніхто не зна з чим прийде завтра день…
Ламайте \»двері\», \»стіни\», \»частоколи\»,
Лиш тільки не згубіться між тіней…
