Охх!!!

Заледве чутно подих, поділений на Охх.
Важке повітря втоми, кружляє поміж двох.
Блідим залиті сяйвом, тіла у напів тьмі,
і в тому сяйві місяця, цілує він її.
Заледве чутно подих, поділений на Охх.
Важке повітря втоми, кружляє поміж двох.
Блідим залиті сяйвом, тіла у напів тьмі,
і в тому сяйві місяця, цілує він її.
Солодкий стогін вирвався, із вуст її тонких,
він ще сильніше стискує, той стан в руках своїх.
Вона вся прогинається, як молода лоза,
чи то від того голосу, чи того відчуття.
Як хвиля з кожним поштовхом впаде на плечі їй,
та мантія із відблиском курчачих темних мрій.
Від хмелю міцно-пряного йде кругом голова,
і в небо вже б злетіла, та він не відпуска.